Get Adobe Flash player
УкраїнськаАнглійська

Щодо купівлі акцій українських АТ нерезидентами

Із розвитком фондового ринку та поступовою активізацією бізнес-процесів в Україні у післякризовий період торгівля цінними паперами набуває усе більших масштабів. Проте цінні папери, і акції зокрема, є специфічним товаром, операції з яким регулюються великою кількістю спеціальних нормативних актів. Якщо ж покупцем цінних паперів виступає нерезидент, то доводиться мати справу із додатковими складностями.


Приймаючи рішення про купівлю акцій господарського товариства в Україні, нерезиденти повинні приймати місцеві «правила гри», які можуть значною мірою відрізнятися від правил, що діють у державі їх національності.
Процедура купівлі-продажу акцій нерезидентами неодноразово змінювалась. Останні зміни пов’язані із набранням чинності Законом України «Про акціонерні товариства» та внесенням змін до низки рішень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР).
На підставі ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства», акціонерами акціонерних товариств нарівні з юридичними особами України можуть виступати іноземні юридичні особи. Відповідно до ч. 1 ст. 28 зазначеного Закону, акція може бути придбана на підставі договору з її власником. Згідно ст.ст. 143, 163, 165 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання, в тому числі іноземні юридичні особи, можуть придбавати акції та інші цінні папери інших суб’єктів господарювання.
Згідно ст.6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV (далі – Закон про цінні папери та фондовий ринок), акція є іменним цінний папером, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, частини майна АТ у разі його ліквідації, управління товариством, а також немайнові права, передбачені законодавством.
Змінами в законодавстві передбачено нові вимоги до форми такого виду цінних папері. Так, згідно з законами «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про акціонерні товариства», з 30.04.2011 акції в Україні існують виключно в бездокументарній формі. У зв’язку з впровадженням зазначених норм діючі АТ зобов’язані були пройти процедуру дематеріалізації (знерухомлення) акцій.
Згідно з Законом України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» (далі – Закон про депозитарну систему), знерухомлення цінних паперів - це переведення цінних паперів, випущених у документарній формі, у бездокументарну форму шляхом депонування сертифікатів у сховищах зберігача цінних паперів та/або депозитарію, щоб забезпечити подальший їх обіг у вигляді облікових записів на рахунках зберігача цінних паперів та/або депозитарію.
Таким чином, за відсутності акції як паперового документа, підтвердженням права власності на акцію нині є виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач надає власнику цінних паперів, причому така виписка не може бути предметом угод, що тягнуть за собою перехід права власності на цінні папери. У разі відчуження знерухомлених цінних паперів право власності на цінні папери переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок покупця в цінних паперах, відкритий у зберігача.
Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», закріплено, що торгівля цінними паперами є видом професійної діяльності на ринку цінних паперів, який здійснюється за наявності спеціальної ліцензії. Частинами 8 та 9 ст. 17 Закону про цінні папери та фондовий ринок встановлено вичерпний перелік видів діяльності, які не вважаються професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами, а відтак не потребують отримання ліцензії, до якого не належать операції з купівлі-продажу цінних паперів. Відтак іноземний інвестор може придбати акції українського емітента тільки через торговця цінними паперами.
Згідно зі статтею 165 Господарського кодексу України, цінні папери оплачуються суб'єктами господарювання у гривнях, а у випадках, передбачених законом та умовами їх випуску в обіг, - в іноземній валюті. Оплата цінних паперів в іноземній валюті здійснюється лише у випадках, передбачених законом та умовами їх випуску в обіг.
Відповідно до ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" зі змінами та доповненнями (далі – Декрет №15-93) розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту з використанням як засобу платежу іноземної валюти здійснюються лише через уповноважені банки. При цьому здійснення розрахунків між резидентами i нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Нацбанку України.
Також, оскільки покупка акцій нерезидентом є іноземною інвестицією, то згідно з Постановою Правління НБУ «Про затвердження режиму іноземного інвестування» від 10.08.2005 № 280 (далі – Постанова № 280), розрахунки за об'єкти інвестування здійснюються виключно через рахунки, відкриті в уповноважених банках. Ця вимога не стосується випадків проведення розрахунків між нерезидентами за об'єкти інвестування в Україні через рахунки в іноземних банках».
Згідно з Листом НБУ № 13/215 від 4.12.2007: «у випадку придбання іноземним інвестором-покупцем у іноземного інвестора-продавця об'єкта інвестування в Україні шляхом здійснення розрахунків через рахунки в іноземних банках, для здійснення у подальшому купівлі та перерахування на вищезазначені цілі коштів в іноземній валюті подається виписка, що підтверджує надходження іноземної валюти в Україну з метою придбання цього об'єкта інвестування від іноземного інвестора-продавця». Згідно зі статтею 1.3. Постанови № 280, Іноземні інвестиції в Україну в грошовій формі дозволяється здійснювати в гривнях та іноземній валюті виключно 1 групи Класифікатора.
Цю процедуру описано у листі Відділу контролю та ліцензування валютних операцій Управління банківського нагляду Головного управління НБУ по м. Києву і Київській області від 11.03.2004 р. №09-507/4549.
Придбавати цінні папери, емітовані резидентами, нерезидент повинен таким чином:
1) нерезидент перераховує іноземну валюту в Україну на відкритий в українському банку рахунок нерезидента-інвестора;
2) за іноземну валюту з цього рахунка нерезидент повинен придбати гривню на МВРУ та перерахувати її на відкритий в уповноваженому банку рахунок нерезидента-інвестора у національній валюті;
3) з рахунка нерезидента-інвестора у національній валюті за договором купівлі-продажу цінних паперів здійснюється придбання цінних паперів, емітованих резидентами.
Повертати іноземному інвестору здійснену ним інвестицію у разі повного або часткового припинення володіння ним цінними паперами, емітованими резидентами, слід в наступному порядку:
1) нерезидент або уповноважена ним особа продає цінні папери, емітовані резидентом, за гривні;
2) своєю чергою, особа, яка придбаватиме ці цінні папери у нерезидента-інвестора, повинна розрахуватися з інвестором за них у національній валюті, перерахувавши її на рахунок нерезидента-інвестора у національній валюті в уповноваженому банку України;
3) кошти у гривнях, отримані нерезидентом від продажу зазначених цінних паперів, повинні бути конвертовані в іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України і зараховані на рахунок нерезидента-інвестора в іноземній валюті для подальшого перерахування цієї валюти на рахунок інвестора в іноземному банку.
Якщо ж нерезиденти купують акції українських АТ за межами України, повернення цими нерезидентам сум інвестицій та доходів від цих інвестицій має здійснюватися резидентами, які придбають ці цінні папери у нерезидентів на підставі індивідуальних ліцензій НБУ на переказування іноземної валюти за межі України з метою оплати валютних цінностей, порядок видачі яких встановлено Положенням про порядок видачі резидентам індивідуальних ліцензій Національного банку України на переказування іноземної валюти за межі України з метою оплати валютних цінностей, затвердженим постановою Правління НБУ від 29.01.2003 №36.
Купівля іноземної валюти для повної або часткової репатріації іноземному інвестору прибутків (доходів), одержаних від майнової інвестиції, здійснюється з власного рахунку нерезидента-інвестора.
Податок на репатріацію в Податковому кодексі - це податок на прибуток з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України. Будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними статтею 160 Податкового Кодексу України, сюди належать дивіденди, які сплачуються резидентом і прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами.
За загальним правилом, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), зобов’язані утримувати податок з таких доходів в розмірі 15 % їх суми, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (Згідно п.2 ст.160 ПКУ).

 

 
Україна 03150, м.Київ, вул. Ямська, 72
тел.: +38(044)227-16-81 +38(044)227-16-82 факс: +38(044) 586-46-59
e-mail: info@corporatesecretary.com.ua